- елеватор
- элеватор - elevator - Elevator, Becherwerk, Aufzug, Gestängeanheber, Silo – 1) Машина для безперервного переміщення вантажів у вертикальній або крутопохилій (понад 60о) до горизонту площині у ковшах, що закріплені з певним кроком на безкінечних ланцюгах або стрічці. Область використання Е. в гірн. пром-сті - міжповерхове транспортування дрібно- і середньогрудкових, зернистих і пилоподібних вантажів на поверхні шахт і на збагач. ф-ках. Ківшеві Е. (осн. тип Е. в гірн. пром-сті) застосовують для транспортування сипких вантажів, люлькові - штучних вантажів. Е. з щілинними ковшами застосовують в аґреґаті з відсаджувальними машинами або баґер-зумпфами для транспортування і одночасного зневоднювання дренуванням осілих продуктів (важких продуктів відсадки). Конструкція Е. включає тяговий орган (два ланцюги або стрічка), до яких прикріплені трансп. посудини. Нескінченний тяговий орган огинає укріплені на металоконструкції приводні і натяжні зірочки або барабани. Завантаження посудин Е. здійснюється в його нижній частині - черевику, в який вантаж подається живильником або по похилому лотку. Розвантажуються посудини при переході через верх. зірочки або барабан. При цьому вантаж направляється в розвантажувальний патрубок і далі йде в бункер або інш. трансп. засоби. Знаходять застосування збезводнюючі Е., в процесі підйому якими зволожених вантажів відбувається видалення води через отвори в ковшах. Швидкість переміщення ланцюгів Е. 0,4-2,0 м/с. Місткість ковшів Е. 1,5-140 дм3, продуктивність Е. 20-250 м3/год., висота підйому 50-75 м. 2) Пристрій (частина торфодобувної установки), по якому переміщується торфова маса. 3) Сталевий хомут для підхоплення труб або шланг під час спускання їх у нафтову свердловину. 4) Пристосування для з'єднання бурильної колони або окремої свічки з механізмом, що здійснює спуск і підйом бурового інструмента. Розрізнюють такі типи Е.: вертлюжні пробки, що застосовуються з легкими буровими станками, фарштули - для нафт. буріння, кільцеві Е. - для спец. робіт у свердловинах і напівавтоматичні Е. Вертлюжні пробки з’єднуються з трубами за допомогою різьби, фарштули надіваються на трубу і підхоплюють її під замкове з'єднання. Кільцеві Е. мають корпус з виїмкою, спорядженою виступами, які входять у проріз замкового або ніпельного з'єднання і сприймають масу інструмента. Найбільш перспективні напівавтоматичні Е., що надіваються на трубу вручну і від'єднуються від свічки автоматично при установці на свічник.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.